Бути школярем означає для дитини не тільки отримання нового статусу в цих стосунках, статусу належності до світу дорослих, а також визнання оточенням її дорослості. У першокласника з'являються як нові права, так і нові обов'язки. Процес адаптації тісно пов'язаний з тим, наскільки дитина здатна відповідати новим вимогам.

Період пристосування першокласника до шкільного навчання може супроводжуватися зростанням внутрішньої напруженості, підвищенням рівня тривожності й зниженням самооцінки.

Психологічне напруження є результатом реакціїна зміну оточення. Не всі діти знають, чим відрізняється вчитель від вихователя, уроки від занять. Іноді буває й так, що батьки залякують своїх дітей прогно­зами щодо майбутнього навчання в школі, намагаючись розбудити свідомість своїх малюків. Звичайно, дорослі не бажають дітям пога­ного, але на дітей такі прогнози можуть впливати досить негативно.

Занепокоєння викликають також діти, які до вступу в школу не відвідували дошкільні навчальні заклади. Часто такі діти не вміютьналагоджувати стосунки з ровесниками та дорослими, які не входять до кола їхнього звичного спілкування.